це не потребує доказів

1) спірний; що потребує доказів

2) доказовий

* * *

1) спірний, який потребує доказів; сумнівний

2) який можна довести

аксіоматичний, самоочевидний; що не потребує доказів

* * *

1) недовідний, недоказовий; що не потребує доказів

2) аксіоматичний

* * *

1. n

1) необхідне

2) (the necessary) розм. гроші, кошти (на щось)

3) амер., діал. відхоже місце, нужник; нічний горщик

4) pl юр. матеріальні засоби для утримання неправоздатної особи

2. adj

1) необхідний, потрібний

2) неминучий

3) невід'ємний

4) вимушений

5) очевидний; що не потребує доказів

* * *

1) ( найбільш) необхідне

2) ( the necessary) гроші, кошти ( на що-небудь)

3) aмep.; дiaл. відхоже місце, нужник

4) pl; юp. кошти, необхідні для утримування неправоздатної особи

1) необхідний, потрібний

2) неминучий; який логічно випливає, неминучий

3) невід'ємний

4) вимушений

5) очевидний, який не потребує доказів

1. n

1) доказ; довід; доведення

2) випробування, перевірка, проба

3) мат. перевірка

4) юр. судовий розгляд без суду присяжних

5) коректура; гранка; пробний відбиток

6) фот. пробний знімок

7) міцність (спирту)

8) пробірка

2. adj

1) непробивний

2) непроникний (для чогось — against)

3) недоступний, що не піддається (лестощам тощо)

4) установленої міцності (про спирт)

3. v

1) робити непроникним (непробивним, недоступним)

2) друк. робити пробний відбиток

3) читати гранки

* * *

1) доказ; підтвердження

2) випробування, перевірка, проба

3) дiaл.; юp. судовий розгляд без участі суду присяжних

4) пoлiгp. коректура, пробний відбиток

5) фoтo пробний відбиток

6) міцність ( спирту)

7) пробірка

8) невразливість; непробивність

9) непроникність; герметичність

10) захист ( від чого-небудь)

1) непроникний; непробивний

2) який не піддається, недоступний ( чому-небудь)

3) встановленої міцності ( про спирт)

4) випробуваний; який витримав випробування; перевірений

5) як компонент складних слів (- proof)

1) робити таким, що не піддається впливу; надавати стійкості, непроникності, непробивності

2) пoлiгp. робити пробний відбиток; читати коректуру, гранки

3) фoтo робити пробний відбиток

4) випробовувати; перевіряти

очевидний, зрозумілий; що не потребує доказів

* * *

1. факт; подія, явище; обставина

2. істина, реальність, дійсність

3. pl дані; аргументи

4. вчинок, діяння

5. pl юр. докази; звинувачення

- accomplished fact доконаний факт

- collateral facts факти, що не мають безпосереднього стосунку до спірного питання

- dry fact голий факт

- established fact встановлений факт

- hard fact незаперечний факт; неспростовний доказ

- immaterial fact несуттєва обставина; несуттєвий факт

- salient fact суттєвий/ головний факт; суть справи

- stark fact голий факт

- fact of common knowledge юр. загальновідомий факт (що не потребує доказів)

- fact in evidence доведений факт

- fact in issue факт/ обставина, що є предметом суперечки

- to contradict facts заперечувати факти

- to juggle with facts підтасовувати факти

- to manipulate facts підтасовувати факти

- to place before an accomplished fact ставити перед фактом, що стався

- provableness

аксіоматичний, самоочевидний; що не потребує доказів

* * *

1) спірний, який потребує доказів; сумнівний

2) який можна довести

1) ( найбільш) необхідне

2) ( the necessary) гроші, кошти ( на що-небудь)

3) aмep.; дiaл. відхоже місце, нужник

4) pl; юp. кошти, необхідні для утримування неправоздатної особи

1) необхідний, потрібний

2) неминучий; який логічно випливає, неминучий

3) невід'ємний

4) вимушений

5) очевидний, який не потребує доказів

1. n

1) циркуляр, циркулярний лист

2) реклама, проспект (що розсилається по квартирах)

2. adj

1) круглий

2) круговий, коловий; що рухається по колу

3) кільцевий

4) кружний, обхідний

5) циркулярний

* * *

1) циркуляр, циркулярний лист

2) реклама, проспект ( що розсилаються)

1) круглий

2) круговий; який рухається по колу

3) cпeц. круговий; який відноситься до кола, круга

4) кільцевий, кільцеподібний

5) повторюваний

6) кружний, обхідний ( про шлях)

7) непрямий, нещирий

8) циркулярний

9) який не виходить за межі логічного кола

1) циркуляр, циркулярний лист

2) реклама, проспект ( що розсилаються)

1) круглий

2) круговий; який рухається по колу

3) cпeц. круговий; який відноситься до кола, круга

4) кільцевий, кільцеподібний

5) повторюваний

6) кружний, обхідний ( про шлях)

7) непрямий, нещирий

8) циркулярний

9) який не виходить за межі логічного кола

ЛОГІКА НАУКИ - комплекс філософських і формально-логічних досліджень структури наукового знання. Розвиток Л.н. пов'язаний з подоланням кризи в теоретичному природознавстві та основах математики, що виникла на рубежі XIX - XX ст. В теоріях, які вважалися класичними і надійними, виявилися суперечності; некритичне використання деяких понять поставило під сумнів засоби доказу, зокрема в математиці; з'ясувалося, що важливим теоретичним поняттям приписується смисл, несумісний із змістом даних теорій. Л.н. склалась як сукупність методів встановлення точного смислу термінів і тверджень наукових теорій, вивчення міри доказовості кожного з тверджень і аналізу надійності методів доказу. В сучасній науці з високою абстрактністю її побудов та зростаючою складністю логічної структури доказів Л.н. набуває дедалі більшого значення для з'ясування об'єктивної істинності теорій та перспектив їхнього розвитку Д. ля розв'язання цих важливих питань розвитку наукового знання, його теоретичних структур та емпіричного базису Л.н. використовує різні конкретно-методологічні підходи, в т.ч. метатеоретичні побудови, аналіз регулятивних принципів трансформації теорій, засоби інтерпретації, моделювання й розуміння мови науки. Оскільки важлива частина емпіричних теорій з формального боку не відрізняється по суті від математичних, на дослідження їх перенесено методи, що виправдали себе в математиці. Таким чином, істотно розширяється коло досліджуваних проблем і використовуваних методів та ідей. Фундаментальна для емпіричних теорій проблема співвідношення фактів і теоретичних узагальнень допускає формальний розгляд, але водночас порушує суто філософське питання. Аналіз змісту абстракцій, використовуваних сучасною наукою, з усією повнотою ставить питання про глибину відображення зовнішнього світу в поняттях. Нарешті, найважливіші результати метатеоретичних досліджень не можна зрозуміти без філософського осмислення. Таким чином, аналіз будови наукового знання, міри і характеру його обґрунтованості, форм зв'язку теорії з емпіричним матеріалом неминуче й органічно включає вивчення співвідношення теорії і об'єктивної дійсності. Л.н. стимулює і розвиток формальної логіки, зокрема її некласичних напрямів, і водночас потребує філософського аналізу понятійного апарату науки, узагальнення результатів метатеоретичних досліджень.